***
Наталия Кравченко 4
https://stihi.ru/2022/08/25/3855

Я – змія. З холодною шкірою
та відсутністю емоцій. Я ковзаю всюди,
шукаю видобуток за допомогою мови
та ковтаю тих, хто виглядає апетитно.
Ось хто я насправді.

Маленькі змії повинні вести себе обережно,
коли не знають, з ким мають справу.
Перша наша задача - змусити її турбуватися.
Так, щоб вона побоялася укусити нас.

Якщо друг мій дружить з моїм ворогом,
то мені не слід водитися з цим другом.
Остерігайся цукру, який змішаний з отрутою,
бережись мухи, яка сиділа на дохлій змії.

врата
Анастасия Воскресенская-Лесная

https://stihi.ru/2022/08/26/2273
И в полнолуние откроются врата, -
расступятся деревья,
свистнет ветер;
и ты поймёшь,
что ты уже не та, -
а новая, -
рождённая поверьем.
И ворон каркнет,
взвоет дикий зверь,
сова взлетит, сверкая опереньем;
под скрип корней
и треск сухих ветвей
шагнёшь в дремучий лес,
в чертог растений.
Овал луны
окрасит ночь в цвета
неимоверно яркой дивной сини;
прижав к груди
волшебного кота,
наполнишься потусторонней силой...
К тебе прильнут
олени, барсуки,
усядутся у ног седые волки...
И в зависании священной тишины
прошелестят сосновые иголки...